Жорстоке поводження з дитиною в родині

Згадки про жорстокості до дітей в різних літературнихджерелах зустрічаються до II ст. н.е.:
  • дітей вбивали: вважалося, що вбита дитина можедопомогти безплідним жінкам справитися зхворобами, забезпечити здоровя і молодість;
  • дітей ховали під фундаментом будівлі, щоб зробитийого міцнішим;
  • дітей продавали і купували.
Факти:
  • насильство в тій чи іншій формі здійснюється в кожній четвертій український сімї;
  • щороку близько 2 млн. дітей у віці до 14 років бються з батьками;
  • для 10% цих дітей результатом стає смерть, а для 2 тис. - самогубство;
  • більше 50 тис. дітей протягом року йдуть з дому, рятуючись від власних батьків, а 25 тис. неповнолітніх перебувають у розшуку.
Внутрішня агресивність - емоційний стан, щовиникає як реакція на переживання нездоланностіякихось барєрів або недоступність чогосьбажаного.
Вчений-психолог Д. Гіллрозділив дітей - жертвжорстокого поводження накілька вікових груп:
  • перша - від 1 року до 2років;
  • друга - від 3 до 9 років(число випадківподвоюється);
  • третя - з 9 до 15 років(частота знову знижується,поки не досягаєтьсявихідний рівень, а після 16років поступово зовсімзникає).
Розрізняють такі види насилля:
  • фізичне насилля;
  • псчихологічне насилля;
  • сексуальне насилля;
  • економічне насилля;
  • емоційне насилля.
Нехтування основними потребами дитини (моральна жорстокість) - це відсутність з боку батьків або осіб, які їх замінюють, елементарної турботи про нього, а також несумлінне виконання обовязків по вихованню дитини, в результаті чого його здоровя і розвиток порушуються.

Найчастіше нехтують основними потребами дітей батьки або особи, які їх замінюють: алкоголіки, наркомани, особи з психічними розладами; юні батьки, які не мають досвіду і навичок батьківства; з низьким соціально-економічним рівнем життя; мають хронічні захворювання, інвалідність, розумову відсталість; перенесли жорстоке поводження в дитинстві; соціально ізольовані.

Пам’ятка учням

1. Пам’ятайте, що насильство над вами, здійснене вашими батьками, не є нормою життя. Насилля – неприпустима річ у стосунках людей.
2. У сім’ї ви маєте право на те, щоб до вас ставилися з повагою, не ображали.
3. Пам’ятайте необхідні правила безпеки: зокрема, не варто тут же кидатися на допомогу, коли тато б’є маму, особливо, коли він - з небезпечними предметами в руках; ваше завдання – якомога швидше сховатися, залишити домівку взагалі – на допомогу покличте дорослих, які краще знають, як діяти за таких обставин.
4. Ви маєте право на захист, якщо навіть найрідніші люди принижують вашу гідність.
5. Поділіться своїми проблемами з учителем, класним керівником, психологом, зверніться до міліції.
6. Не вірте у погрози з боку кривдників.
7. Ви маєте право висловлювати і відстоювати свою думку. Чітко і однозначно висловлюйте осуд щодо насильницької поведінки взагалі.
8. Знайте, коли вас постійно контролюють, принижують, примушують до чогось, використовують в спілкуванні з вами лайливі слова, – це насильство.
9. Не вважайте, що ви заслужили на таке ставлення з боку дорослих. Ніхто, в тому числі ваші батьки, рідні, не має права принижувати вас, поводитися жорстоко стосовно дитини – це карається законом. В Сімейному кодексі (ст.. 150, ч. 7) написано: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками. Та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина може податі до суду, до громадських організацій, якщо виховання не належне».
10. Навчіться розрізняти поняття «добро» і «зло». Все, що принижує людську гідність, – є зло, все, що звеличує гідність людини, – добро.
---------------------------------
Корисні посилання: http://la-strada.org.ua/


Пам’ятка батькам

1. Пам’ятайте, що першим університетом життя для дитини є та сім’я, в якій народилася дитина. Завдання обох батьків полягає в тому, щоб створити в сім’ї атмосферу любові, довіри, духовного настрою та комфорту.
2. Не дивіться на дитину як на особисту власність. Ви дали дитині фізичне тіло, а душа її належить світові. Сприймайте дитину як особистість єдину, унікальну і неповторну.
3. Не виражайте часто свого незадоволення, критики – це тільки породжує антагонізм в стосунках дітей і батьків.
4. Давайте дітям можливість відчувати Ваше визнання і схвалення.
5. Ніколи не старайтесь запевнити дитину в тому, що вона погана.
6. Будьте тактовними в стосунках з дітьми.
7. Давайте приклад емоційного самоконтролю і витримки.
8. Показуйте приклад позитивних дій та вчинків дітям не на словах, а в конкретних справах.
9. Насильство над дітьми – це протиприродний акт, який забороняється законом. Так, в Сімейному кодексі сказано таке: «Забороняються фізичні покарання дітей батьками та інші види покарань, які принижують людську гідність. Дитина має право на належне батьківське виховання».
10. Завжди давайте дитині шанс на право бути кращою.
11. Пам’ятайте, що в сім’ї дитина пізнає, як взаємодіяти з іншими людьми, як ставитися до себе і до оточення, як упоратися з труднощами і, за великим рахунком, що таке життя.