Малиновий дзвін (уривок)

Ви чули, як плаче спустошена Прип'ять,
За скоєний гріх розіп'ята живцем,
Прип'ята до неба, щоб вічності випить,
Щоб вмити від бруду змарніле лице?
Регочуть іони малиновим дзвоном,
Вбиваючи блиск нерозкритих очей,
Ридає вночі божевільна мадонна,
Приймаючи з лона холодних дітей
В бездонність ночей.
І тихо ступає життя у полин,
 І лине Чорнобильський дзвін.

---

*********
В зеленім лісі я була царівна,
В зеленім лісі в була жива,
Рудим став ліс, рудими стали тіні,
Рудою стала крона і трава.
Іржавий ліс. Пустеля, Мертва зона.
Апокаліпсис? Марсіанський краєвид?
Табличка: "Дихать і ходити заборонено”
І незбагненне: "Не торкатись трави!”
**********









*********
Чорнобиля гіркий полин
На серце ліг незримо й тяжко,
І плине над землею дзвін
Із тихим стогоном протяжно.
Це стогнуть землі України,
Де мирний атом не мина.
Він впав смертельною росою
На рай дібров, на зелень трав,
Своєю чорною косою
Провів по розмаїттю барв.
І попелом розкрились села,
І згинуло усе живе,
Пропали усмішки веселі,
Замовкло птаство лісове.
Лиш на отруєній землі
Небачена розкрилась квітка —
Про допомогу крик німий,
Між попелом остання іскра.
Запала тиша...
*********